У нас, тобто студії документальних фільмів DocNoteFilms, було чимало планів на рік, що минає. Третій сезон серіалу про ветеранів АТО «Крутий Заміс», проєкт про спротив «рускому міру» у 2014 році у містах сходу і півдня, перший ігровий серіал на документальному матеріалі… На вечір 24 лютого у нас були квитки до Маріуполя – мали заплановані зйомки. Звісно, ніхто нікуди вже не поїхав.
Співзасновники студії – режисер Костянтин Кляцкін, оператор Павло Липа і продюсер Сергій Малярчук опинилися в різних містах і кілька тижнів займалися нагальними проблемами: безпекою родин, волонтерськими справами, допомогою військовим. Але за кілька тижнів постало питання: що далі?
Відірвані від улюбленої роботи, ми почувалися дещо безпорадними. Документаліст бачить історії скрізь, особливо коли навколо вирують події справді світового масштабу, тому дуже хотілося продовжити фільмувати те, що ми бачили довкола. Проте на початку війни знімати будь-що було надзвичайно важко: в людині з камерою бачили шпигуна чи диверсанта. І навіть офіційна акредитація від Міністерства оборони не мала авторитету. Після кількох невдалих спроб ми зрозуміли, що фіксувати події треба, але також треба дещо змінювати звичний формат.
Ми не мали якихось конкретних планів щодо формату, героїв, кількості серій тощо. Головним було зафіксувати стан людини, почути її історію та думки, побачити зміни, порівняти з власним досвідом. Тому ми просто домовлялися про зйомки з героями та приїздили до них. Головними критеріями для відбору героїв було те, що людина професійно займається мистецтвом, залишилася в Україні та дещо відома за кордоном. Згодом ми запросили до співпраці колег з об’єднання Вавилон’13. І так створили 25 серій, кожна у середньому по 15 хвилин.
Українські митці, як виявилося, майже скрізь долучалися до волонтерських рухів, навіть якщо евакуювалися в інші міста. Творчість, яка для цих людей є роботою, професійним обов’язком і пасією водночас, допомагала зосередитися, повернутися до звичного життя, заново віднайти себе у нових обставинах. Вони не могли не творити – як і ми не змогли не знімати. А твори українських митців, будь то плакати, картини, вірші чи музичні композиції, народжені під час війни, підтримували не лише авторів, а й реципієнтів – ми постійно отримуємо відгуки про це.
Нам, DocNoteFilms, вдалося в цей страшний рік реалізувати масштабний документальний проєкт – зняти 25 серій у різних містах, від Чернівців до Харкова, випустити його на YouTube Вавилон’13 та на Суспільному телебаченні, а головне – вчергове підтвердити, що культура під час війни грає надважливу роль. Як сказав один з героїв проєкту – якщо культура помре, за що ми боремося?
Подивитися серіал можна на YouTube-каналі Вавилон’13.